Записничок Старця

Буває, що людина, не замислюється над тим, що вона говорить. І перед усім, вона не замислюється над тим, що говорить собі. Те, що людина говорить, визначає дуже важливу роль в її житті. Важко сперечатися з тим фактом, що думки – матеріальні, тобто, саме на основі думок, формується сприйняття навколишнього світу, бачення його та відношення до нього. Саме на основі нашого мислення, яке формується на фундаменті думок, зрошується майбутнє кожної людини. Як це можна спостерігати?

Перший аспект: відзеркалення. Коли людина думає про певний предмет, певне явище, вона підсвідомо починає шукати відображення досліджуваного в реальному бутті. Розум неодмінно відзеркалює часто не те, на що ми дивимось, а те, що він шукає! Скажімо, якщо ви, не без необхідної кількості зусиль, будете обмірковувати таку рису характеру людини, як чесність, то неодмінно в невеликий проміжок часу зауважите чесність у поведінці інших людей. І це відбудеться саме тому, що розум, під час міркування, буде шукати подібне до того, що відбувається у ньому. Люди, які не замислюються над благородними рисами людей, рідко замічають їх. Інші ж, що виділяють час на це осмислення, частіше замічають хороші сторони людей. Важко мабудь буде сперечатися із тим фактом, що люди стають нетерпимими, недобрими та недобронаміреними по відношенню до інших людей, тільки тому, що часто міркують про них в сірому та нехорошому світлі. Навіть в дуже нехорошій особистості можна знайти масу позитивних рис, потужний потенціал! Їх неодмінно побачить людина, що звикла думати про інших в добронаміреному тоні. Інша – не зуміє, так як важко буде вчинити всупереч звичці віднаходити негативне. Негативне середовище розуму, буде відзеркалювати реальність в негативному світлі.

Другий аспект: підтверження. Розум, продукуючи думки, прагне підтвердити їхній смисл існування! Він в певній мірі дбає про те, про що він думає, про те, що в ньому знаходиться. Він намагається тримати в собі саме такі думки, які, так чи інакше, відображають навколишній світ в об’єктивному, реальному світлі. Розум, намагаючись підтвердити думки, робить зусилля знайти їхнє відображення в навколишньому. Тобто, якщо ви свято вірите в привидів, ви маєте шанс їх побачити, навіть якщо весь науковий свій і вся раціональність буде кричати про те, що це вигадки!

Третій аспект: концентрація. Коли людина концентрує думки на певних характеристиках, певних подіях, думки автоматично, так би мовити, фокусуються на тому що розмірковується. Навколишнє світосприйняття свужується до рамок, в межах яких, відбувається міркування. Якщо взяти до прикладу, якусь проблему, на якій концентрується увага людини, то вона буде бачити навколишнє саме в рамках даної проблеми, стараючись побачити лише те, що стосується даної проблеми, що так, чи інакше, до неї відноситься. Чим більша концентрація та інтенсивність думок, тим більша ймовірність того, що ситуація чи певний аспект відобразиться або підтвердиться в житті даної людини.

Четвертий аспект: продукуючий. Людина діє і продукує якісь вчинки. Вона діє так як думає, діє згідно своїх думок, виходячи з них, згідно сформованого світобачення. Скажімо, вам ніколи не вдасться створити, навіть, паперового кораблика, якщо раніше ви не думали про нього, якщо ніколи не знали про кораблики, а тим більше, якщо ніколи не чули про папір. Перш ніж щось свідомо створити – потрібно це обміркувати. Власне думки називають матеріальними тому, що вони матеріалізуються, стають реальними. Розум – це лабораторія в в якій створюється прототип того, що буде вчинено в реальності. Інколи вдається діяти всупереч думкам, але більшість із вчинків випливають із світобачення, яке формуюєтсья на фундаменті безлічі думок.

Виходячи із усього сказаного випливають наступні висновки:

1. Позитивність розуму залежить від того, в якому світлі він звик відзеркалювати навколишнє. На кожну ситуацію можна дивитись двояко: як з позитивної (конструктивної), так і негативної (деструктивної) сторін. Власне те, під яким кутом нахилена призма нашого світосприйняття, впливає на те, яке світло приходить до розуму. Позитивність чи негативність світобачення – це всього лиш звичка бачити світ саме таким, а не інакшим! Якщо у вас сформована звичка бачити світ у сірих тонах, зробіть зусилля, та спробуйте нахилити призму, побачити в житті хороше, добре, а в людях віднайти благородне, і неодмінно замітите, що світ починає змінюватись, він почне відображатись у вас в кольорових, райдужних, веселих відтінках. З часом ці зусилля (кожен раз при баченні змінювати позицію призми), стане звичкою, і остаточно змусить призму зафіксуватися у певному положенні! Не приймайте сіре світло у своє життя, і життя буде для вас, справді, прекрасним!!!

2. Те, в що ми віримо, прагне підтвердитись і стати обгрунтованими реальністю думками! Людина, яка достатньо поважає себе, вірить собі, і говорить до себе: “я не знаю, як зробити це” чи “я знаю як це зробити”, буде старатися зробити все можливе, щоби довести що вона права, підтвердити це, знайти цьому підтвердження у житті! Тут, можна зауважити силу, так званих відговорок: “я не можу зробити це, тому що…”, “це надто складно, щоби зробити”, “це потребує додаткових фінансів”, “у мене немає часу”, “я роблю багато помилок” тощо. Часто ці думки, справді, відображають реальні проблеми, але вони стають нашими особистісними проблемами, якщо починаємо вірити в їх неминучу заваду, піддаватися їм, робити з них частину реальності. Немало важливим також є те, що ми говоримо собі про себе. Якщо говоримо про себе не в хорошому тоні, і при цьому віримо своїм словам, то неодмінно знайдемо масу підтверджуючих фактів того, що це є справді так! Якщо ви будете вірити в те, що ви не надто розумні, чи не надто вмілі, чи взагалі обмежені в чомусь, то неодінно це стане частинкою вашої реальності і в цьому переконаєтесь! І ці ситуації, чи люди, будуть підтверджувати не те, що ви справді є такими, а вашу віру в це, ваші думки. В таких ситуаціях буває, підтверджуючи, говоримо собі: “я так і думав(ла)”. Не вірте сліпо в те, що вам кажуть – це всього лиш частинка чужого світосприйняття. Реальність значно складніша – її не передати словами. Важливо вірити в себе, в свої хороші та позитивні сторони, вірити у свої мрії, у те, що їх реально реалізувати, вірити, що у вас все получиться найкращим способом, і в результаті виявиться, що це дійсно так! Адже, поважаючи себе, ви неодмінно будете прагнути підтвердити це! Вірте, думайте, обмірковуйте все прекрасне що може бути в житті і це все стане частинкою вашого ж особистого життя!

3. Сила концентрації чи інтенсивності думок – це сила зусиль, які прикладаємо при відзеркаленні чи вірі. Якщо вам важко повірити в те, що світ дійсно прекрасний, хоча й би не намагайтесь переконати себе, та інших, в протилежному! Наш світ – безмежно розумний та досконалий, але ми його бачимо крізь своє світобачення. Власне воно спричиняє те, що бачимо його не таким яким він є насправді, а видозміненим. Якщо ви віднайшли у собі, якісь нехороші звички, чи повадки, риси, чи щось таке що вам не подобається, спробуйте хоча й би не концентрувати на них уваги! Відомо, що особистісний ріст людини визначається не по тому наскільки у неї відсутні недоліки, а в тому наскільки її переваги переважають недоліки. Концентруйте розум на прекрасному на тому, що по справжньому варте уваги, і це прекрасне неодмінно стане вашою частинкою! Концентруйтесь на тому ким ви хочете стати і ви ним неодмінно станете! Концентруйтесь на власних сильних сторонах і вони почнуть розквітати, і приносити все більші і більші плоди.

4. Те, що ми робимо – відображає те, як думаємо. Те, що робимо, залишає слід в наших думках. Добре витоптана стежинка формується безліччю кроків. Благородний розум, формується безліччю благородних думок; благородність формується безліччю благородних вчинків. Даруйте тепло, даруйте радість, навіть якщо це зовсім-зовсім просто, зробіть всупереч своїм уподобанням на користь уподобанням інших! Зробіть хороший вчинок всупереч своїй волі, своєму світобаченню, своїм думкам і ваші думки наповняться смислом, радістю, теплом та гармонією та завжди будуть приносити в життя все найкраще, все що може приносити людина! Даруйте, всупереч усьому, любов – це зовсім просто, і життя стане безцінним!

Прекрасне життя – це звичка думати про життя прекрасними думками!